Королева пессимизма (с)
Мені треба кудись про це "сказати". Кудись написати. Щоденники - це дуже класна річ в такі моменти. Коли тебе несе і тільки ти сам розумієш, що відчуваєш, що згадуєш, що пам’ятаєш. Про що - з посмішкою, ащо - з легким сумом. Мені це потрібно зараз. Це буде дивно і трохи смішно, але це щоденник і я завела його саме для цього - щоб мати місце висповідатись у своїх дурних думках і емоціях.
Хвилинка ностальії.
Є такий серіал - "Щоденники вампіра" називається. Останній сезон у нього цьогоріч.
Я його не дивлюсь вже років 3-4.
Але дідько, яка ностальгія взяла, коли побачила у стрічці новин торта з вечірки з приводу закінчення серіалу. СЕРІАЛУ. Тільки вдуматись - він закінчився... Неначе вчора я починала його дивитись - випадково якось, навіть не згадаю. як - тільки 10 перших серій було озвучено в пошуковій системі вк. Тоді ще у них такі прикольні пошукові системи були - всі відоси були у вигляді блоків квадратиками по дві штуки ліворуч і праворуч. Це було так давно. ТАК ДАВНО.
Побачила торт у вигляді Містік Фоллс і все... Пропала я.
Саме тоді полізла дивитись спільноти по ЩВ. Знайшла одну, де викладали одразу перекладені серії ( я тодібула лінива і щось шукати ще сама не хотіла, а може, просто не настільки захопив фандом). І саме там у тій україномовній спільноті по ЩВ я вперше прочитала фанфік. Вперше зрозуміла що то взагалі таке і що воно таке є. І саме там я випадково забрела в тему-обговорення про інші серіали і та мпобачила демотиватор (так-так, прогрес був дуууже повільний в україномовному сегменті фанатів) про "Надприродне" за яким тресусь. Там був коментар одного з адмінів щось накшталт "Сем...Хороша була дитина. Шкода виріс і почав пити демонську кров". Це мене зацікавило. І я вирішила подивитись, звідки кадр з двома чуваками (які мені тоді видались стрьомнуваті), які стоять біля телефонної будки. Запустила першу серію. Запускала 6 разів. То була сама доля, як аговорила мені "Аня, не сунься туди. Той фандом не для твоїх слабких нервів, побережи себе, дурне ти, нерозумне!" Але фіг там. Запустила. То якраз був далееекий 2011. Я хворіла. І були канікули на навчанні. (як співпало). І я запустила першу серія. Зима. 2011. А потім другу. А потім весь сезон...А потім сезони. Зупинилась я коли підійшла озвучка новафільму до останньої серії 6 сезону і одразу піддих дали "коллінз не буде в регулярному складі в 7 сезоні". Ох і було веселе літечко тоді у мене...

Але це я відійшла від теми.

Пост був про інше. Про ЩВ. Серіал,я кий подарував мені перший шип - Делену (не знаю, як там і що було і буде під кінець - не слідкую за ним тепер) але мені вони подобались. Їх хімія, чудова акторська гра, хороший сценарій у перших сезонах. Серіал подарував красивих акторів,я кі вміють красиво грати, красиві саундтреки, які я слухала о 5 ранку все літо (особливо Down), бо то був кінець 6 сезону СПНа і то був жорстокий піздос знову я відволіклась.
Серіал подарував хороші сімейні сцени -Бонні з бабусею, Елена з батьками, брати Сальваторе (є моменти, де вони щирі і не ненавидять одне одного). Я навіть плакала над деякими моментами, чого не ставалось ні з одним серіалом. (Це щира правда. Перші сезони були сильними. Не знаю. як там далі).
І , врешті-решт, "Щоденники вампіра" подарували мені мій перший фандом, мій улюблено-ненависний шип, мій найлюбленіший серіал, який я люблю за його суть, за його атмосферу, за його акторів, за його музику за все, хоча і говорю, що ненавиджу, але люблю і не можу сказати "Прощавай" -"Надприродне".

Тому. дякую тобі, ЩВ.
Залишу фотку з ранніх сезонів задля ностальгії по тому, якими я їх всіх вперше побачила і пам’ятаю.

Download Jason Walker Down for free from pleer.com

читать дальше







@темы: серіал, Думки вголос