Королева пессимизма (с)
Перший день зими, а снігу все ще немає. Я засмучена. А от спогади, як невчасно прийшли - навіть говорити нема про що. Старі пісні, моменти з минулих років. Ех, було колись.. інколи я задумуюсь над сенсом свого існування, і це трохи не розфігачує мій мозок. Бе.
а що в тій Англії такого? Ну, окрім класних чоловіків
А чоловіки там дійсно класні
чого один Белламі вартує
А в Києві як там погодка?
В нас хоч пісочком посипають
У нас, у кращому випадку, посипають якоюсь хімічною гидотою. Вона вступає в аццьку реакцію зі снігом і таке робить із взуттям, що його потім тільки викинути лишається.
У нас, у кращому випадку, посипають якоюсь хімічною гидотою і це в столиці таке...
я їх ненавиджу всіма фібрами своєї жалюгідної душі
+1000. Щоб вони всі передохли. Господи, прости.
Крали, крадуть і будуть красти. Мабуть, поки люди терпітимуть.
таке відношення до людей. Як до бидла. І буде таким, доки ми будемо терпіти. А у нас, на жаль, такий менталітет - ми сприймаємо таке ставлення за норму. Це замкнуте коло, я не знаю, як з нього вирулити... Мабуть, треба виховувати нове покоління з новою, не рабською, психологією, зі справжнім почуттям власної гідності. А хто його буде виховувати? Де таких вчителів готують? Ні де. Безвихідь
читати далі
Вміємо ми з снігу перейти до ненависті влади
Це теж наша ментальна особливість
Є в нас бунтарський дух в крові.
Так, я згодна. Все-таки піся 2004 р. люди зрозуміли, що можна не мовчати і не боятися. Це вже добре, хоча і безрезультатно в 99% випадків.
люди зрозуміли, що можна не мовчати і не боятися. от, не все ще так погано