воскресенье, 08 июля 2012
Надворі був теплий літній ранок. Птахи починали свою звичайну ранкову рапсодію, а сонце посилало теплі промені світла на вулиці міста. У повітрі пахло смачним поєднанням запахів троянди, липи і ще чогось невловимого, але до болю знайомого.
...Цей запах був терпким, і звичним для жителів міста. За вікном люди просувались у лише їм відомомому маршруті, поспішаючи у власних справах. Звуки доносились крізь сон ледь помітною призмою відголосків, проникаючи в нього, і впливаючи на видозмінену реальсність. Сон ставав яскравим, чітким і неймовірно красивим. Ніщо не передвіщувало біди. Звичайний початок недільного рнаку. Теплого літа. Як раптом цю всю ідилію перервав ріжучий вуха, і всі фібри душі ,звук електродрельки. У тіла, яке лежало на ліжку не залишилось жодної зв’язної думки, окрім як: "А, ЩОБ ТИ В ПЕКЛІ ЗГОРІВ, СУКА! НЕДІЛЯ, РАНОК!" Ось так, коротко про головне.
@музыка:
One Republic – Stop And Stare
@темы:
Моє,
Мозок? 404 not found,
Паніка, жах, спроби самогубства були, але не знайшлось петлі.