Сказала - зробила. Тепер мене чекає тільки курсак. Надіюсь, дочекається. Завтра на навчання, і я маю 2 модулі. Культурологія з’їла весь мозок. Нічого не зрозуміло з тих глибоких філософських думок просвітителів Середньовіччя і Просвітництва. Єдине, що розібрала ( і то коротко) те, що люди постійно надіялись на когось: надприродні сили, Бог, надсвідоме, свідоме, розум людини (будьмо чесними одне з одним, в кого він є, ну?!), велич краси природи і т.д. Люди часто надіються на когось, а треба, перш за все, сподіватись лише на себе. Бо, як кажуть, на Бога сподівайся, і сам не розслабляйся. Адже так кажуть? Ну,суть я вловила. Коротко і ясно я зможу пояснити ті півкнижки, які я прочитала, готуючись до модуля так : спочатку люди поклонялись надприродному, потім на перше місце став Бог, потім ідеї Античності взяли вгору і вже у період Відродження люди знову схиляють голову над красою людини: тіло, душа, бла-бла-бла. У Новому часі всі подумали: "Ну, що за ..?! яка людина? Природа!"І вперед - оди природі, поеми, пісні, музика, театр, живопис, бла-бла-бла. Загалом, пройшовши короткий екскурс історією культури, хотілося б відмітити, що : надприродне - Бог - людина - природа. А от винахідників не дуже любили: то полум’я інквізиції, то "безумні ідеї, які не правильні". Шкода їх. Хороші ж були хлопці.
P.S. Я так і не навчилась вставляти відео і аудіо.