Перша година ночі, а я чай п’ю. Воно і зрозуміло. Каву я вже випила. Вдень. Тепер знову до ранку заснути не зможу. І буду читати, згадуючи ту попсовеньку пісню : "и до утра, опять не будет спать бла..бла..." тільки та від кохання не спить, а я від дурості.