Наше місто - невеличке. Це не столиця країни, але в ньому є багато приємних місць, де можна провести час. В нас навіть є драматичний театр. Я люблю його. Він невеликий, але затишний. Якщо можна вжити це слово з іменником "театр".
В нас чудові актори, прекрасні постановки та атмосфера. Заходиш в театр і навіть повітря пахне по-іншому. По-новому. Чимось знайомим і далеким. Ідеальним. Тисячі ролей, сотні акторів, спектаклі гастрольних труп - все це наш театр.
Сьогодні я з подругою була на новій постановці - "Ненормальна". Вона проходила на малій сцені. Закрита сесія.
Чудова акторська гра, живі емоції, реальність і життєвість - 80 %. Головним козирем було те, що наші місця чекали нас в першому ряду. Близько так, що можна було бачити акторів ніби на долоні. Не знаю, чи можна назвати цю постановку повноцінною виставою, адже приймали участь в ній всього 2 людей. Але, хімія , яка виникла між ними, хімія, яку вони передали глядачам - це справді щось вражаюче.
Серед мінусів тільки кінець: не буває у житті таких казок. Якби вона пішла - все було б по-справжньому, а так... Це єдине, що мене засмутило.
Продовження вечора - традиційний похід у кафе біля театру. Чудово.