і похорони, до речі, теж. Не люблю, коли багато людей в одному приміщенні, про щось говорять, щось вирішують. Це дратує. А в п’ятницю в мого брата весілля. Брат не рідний. Я взагалі не розумію, для чого мені там бути? Ми з ними не спілкуємось. Ні близько, ні "далеко". Просто вони родичі. Родичі, які ніколи про нас не згадували, а тут така подія -бах. Не люблю я це. Та й хто влаштовує весілля в п’ятницю? Я на роботі до 3.20, а відпрошуватись - не вихід. А вінчання на 1.30. Взагалі триндець якийсь. А як мені туди потрапити без "бойової" підготовки? Зранку я ледве очі можу продерти, а треба нафарбувати ті страшні очі + зачіска+ придумати, що вдягти. Це пздц, як важко!