Ласкаво просимо - назад не виносимо.

[InTerestingFeels]

Сьогодні у випуску:
1) Аня - сонне трололо.
2) Їсти? Нє, тільки жерти по ночах.
3) Щоб я хотіла зробити до смерті: на одну справу менше.

читати далі

Про сонне трололо я пишу майже кожен день, однак сьогодні я хоч і лягла рано, встала ще раніше, і ніяк невиспана. Але на цьому приємні новини не закінчуються. Сьогодні я ночую сама, так що : не спати до ранку, щоб не проспати!

Сьогодні, як я не відпихалась, але мені дали-таки шоколадку. Дуже смачну і , напевно, дорогу. Мені приємно і не дуже водночас. Це ж моя робота. Навіщо було? Я й так жеру по ночах+ не качаю прес вже напевно з місяць. Так і вже є перші результати - пузооооо. Те, що в мене мало-помалу стало приходити до вигляду "людського" тепер таке ж як і було, а то й гірше. Тому, я просто -
Ще плюс - я напартачила на роботі, але здається обійшлось.

А на закуску - наприємніше. Хоч я не вважаю себе доброю, у прямому розумінні слова, доброю, не люблю людей,я зробила сьогодні те, що входило у мій список "Перш ніж я помру, я ..." під назвою"зробити одну добру справу". Я переслала гроші одній хворій дівчинці, яку показували по ТБ. Зазвичай мене ніщо не може розчулити: окрім котенят чи тварин, які страждають. Але ця дівчинка - чудо. Вона страждає, але бажає всім добра, діти знущаються з неї, не розуміюють, а вона любить життя. І я її в цьому розумію. Так, я не люблю людей. Більше того, я їх ненавиджу. Але ця дитина якась особлива, тому ця історія не повинна продовжуватись далі. Тому, я внесла свій вклад у закінчення цього жаху для дитини. Хоча, жаль що так довго, я не могла наважитись подзвонити, запитати номер рахунку.
І, тим не менш, добра справа виконана. Ще один пункт можна викреслити.

Я щаслива.