Коли я приходжу додому, я мрію тільки про одне - сон. Але сон для слабаків. Треба ж попити кави, послухати музику, подивитись Грім Та й спати годину - не вихід. Вставати півсьомого ранку і йти на роботу, а якщо я посплю вдень, то коли я взагалі ляжу? В 4? Хоча, не виключено...
Завтра ще й на роботу пхатись. Всі люди як люди, а я як дурне теля.
Ще й в неділю на весілля.. Ой, бляяя. От чесно, хай я буду дурна і бла-бла-бла, а от не люблю я ні весілля, ні похорони, ні інші зібрання людей, які дивляться на тебе. Піду тупо, щоб пожерти. Отак.