
суббота, 19 сентября 2015
Королева пессимизма (с)
Їду завтра на зустріч з моїми однокурсниками. Як давно вже їх не бачила. Хвилююсь трохи... Все-таки, завтра насичений день - покупка подарунку, потім ще одного, потім зустріч, потім ДН. Як це все пережити? 

среда, 16 сентября 2015
Королева пессимизма (с)
Що робити, якщо люди, які "жартують", або ж думають, що жартують, насправді жартують доволі примітивно? Це все є в соцмережі. Це все "задокументовано". Тобто, вони сяють своїми невдалими-невмілими-чи-бог-знає-ще-якими-жартиками на очах багатьох людей... А дехто ще й лайки ставить

І чесно скажемо, просто дно-жартики у них. Що робити? Кому скаржитись?


І чесно скажемо, просто дно-жартики у них. Що робити? Кому скаржитись?
Вопрос: Кому скаржитись?
1. Діду Морозу | 0 | (0%) | |
2. Великому ВладіміруПуцьєну (він все порішає) | 0 | (0%) | |
3. Своєму психіатру | 0 | (0%) | |
4. Кривавому Пастору | 1 | (100%) | |
5. Петросяну (він розбереться з конкурентом) | 0 | (0%) | |
Всего: | 1 |
понедельник, 14 сентября 2015
Королева пессимизма (с)
воскресенье, 13 сентября 2015
Королева пессимизма (с)
10 років тому в цей день вийшла перша серія першого сезону серіалу "Надприродне". Так довго. Стільки всього довелось пережити головним героям. Що вже казати про глядачів (особливо таких, як я). Не зважаючи ні нащо, коли хтось каже "Надприродне", я починаю прислухатись. Я починаю згадувати і піддаватись ностальгії. Тому що цей серіал, перш за все, про дружбу, сім’ю, прив’язанність, віру і вірність. А тоді вже про решту. Дивлячись на останні сезони і згадуючи перші, в це важко повірити. Але це правда. І я вирішила для себе, що скільки б не було розчарувань, скільки б я не обурювалась каноном і сценаристами, я з ними до кінця. Як вірний і відданий фанат.
З Днем народження, "Надприродне"!

Cкачать Kanzas Carry on, my wayward son бесплатно на pleer.com
З Днем народження, "Надприродне"!


Cкачать Kanzas Carry on, my wayward son бесплатно на pleer.com
Королева пессимизма (с)
Помітила за собою звичку втомлюватись (чи краще сказати - лінуватись) щось коментувати чи вести якісь аккаунти. Чи то вк, чи то фейсбук, чи то твіттер. Не хочу нічого постити і навіть лайкати і репостити (ретвітити і бла-бла). Я зайняла позицію спостерігача. А, може, просто не знаходжу речей, які варті репосту... Не знаю. Якесь таке дивне відчуття. Я просто читаю і проходжу далі. Нецікаво.
І це дивно. Інколи навіть відгук до фіка написати важко. Не знаходяться слова і бажання. Так, є фіки ніякі, але є і хороші речі.
Чому так, поняття не маю.
Може, осінь?

Чому так, поняття не маю.
Може, осінь?

среда, 09 сентября 2015
16:35
Доступ к записи ограничен
Королева пессимизма (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
Королева пессимизма (с)
Ви це бачили? Якого дідька це вирізали? 



пятница, 04 сентября 2015
Королева пессимизма (с)
На АУ-фесті стільки всього красивого повикладали. а мені ніколи... Ех, як завжди...
Спробую викроїти завтра час. Ніч-ранок-день. Знову зб’юсь з ритму.
Спробую викроїти завтра час. Ніч-ранок-день. Знову зб’юсь з ритму.

воскресенье, 30 августа 2015
Королева пессимизма (с)
Що робити, якщо завтра вже кінець? Треба фігачити на роботу... А здавалось, що відпустка тільки почалась... Здавалось цих 31 дня не було.
Що робити? Куди бігти?
Що робити? Куди бігти?

Королева пессимизма (с)
в тому, що в тебе немає нету є свої плюси. наприклад, прослуховування радіо. І так я знайшла цю чудову пісню. Вона прекрасна. Спочатку подумала, що це Epolets. Голос схожий. І тільки сьогодні пробила в неті, хто ж її співає. І одразу впізнала - в них є ще "Дахами накрилася", яка вже була в мене в плейлисті.
Вона прекрасна.
Cкачать БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ Мамині Слова бесплатно на pleer.com
Вона прекрасна.
Cкачать БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ Мамині Слова бесплатно на pleer.com
суббота, 29 августа 2015
Королева пессимизма (с)
В мене таке відчуття, що я щойно вийшла з коми: все так змінилось. В неті все по-іншому. В кожній групі якісь зміни. Кожне пересварилось, кожне чимось незадоволене, інше радіє... Одним словом, 2 тижні без нету - і я в прострації.
Зате, тепер в мене є нове коханнячко - Метью Грей Габлер.





Зате, тепер в мене є нове коханнячко - Метью Грей Габлер.







суббота, 08 августа 2015
Королева пессимизма (с)
Хороший такий ресурс - pinterest. Багато цікавого там можна знайти. А головне - в більшості випадків - є посилання на оригінальні авторські пости. Отак закинула мене нелегка і обов’язок адміна на цей ресурс. І залипла я надовго. І не змогла не притягнути сюди ту красу. Меншу її частину, але все ж.
Хоча я тут буваю рідко, але нехай радує око, коли буду навідуватись сюди.
ВЕЛИЧЕЗНА ДРАМАТИЧНА КРАСААААА
Стирено звідси - як каже пінтерест


Стирено звідси - як каже пінтерест

Стирено звідси - як каже пінтерест

Стирено звідси - як каже пінтерест

Стирено звідси - як каже пінтерест
Хоча я тут буваю рідко, але нехай радує око, коли буду навідуватись сюди.

ВЕЛИЧЕЗНА ДРАМАТИЧНА КРАСААААА

Стирено звідси - як каже пінтерест


Стирено звідси - як каже пінтерест

Стирено звідси - як каже пінтерест

Стирено звідси - як каже пінтерест

Стирено звідси - як каже пінтерест
понедельник, 03 августа 2015
16:43
Доступ к записи ограничен
Королева пессимизма (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
воскресенье, 02 августа 2015
Королева пессимизма (с)
Мене оточують одні лицеміри. Що робити? куди бігти?
суббота, 01 августа 2015
Королева пессимизма (с)
Я сьогодні термінатор-Шумахер (на півставки того і того). І на діаліз сходила, і на весіллі сплясала, ще й вдома в неті посиділа. Так, ямолодець.
Хоча, деснь був такий насичений. Не думала, що встигну. Але чудеса трапляються.
Хоча, деснь був такий насичений. Не думала, що встигну. Але чудеса трапляються.

среда, 29 июля 2015
Королева пессимизма (с)
Мудрість дня: ніколи НІКОЛИ ніколи ніколи не критикуй те, що купила мама. А якщо критикуєш, то роби це під час покупки. Коли можна на щось повпливтаи. Бо потім в тебе залишиться тільки розчарована мама і ти, розчарований розчарованою мамою.
понедельник, 27 июля 2015
Королева пессимизма (с)
воскресенье, 26 июля 2015
Королева пессимизма (с)
Перейшла по тегу кона.
Йо-ма-йо. Що ті люди пишуть в тому твіттері. Холера ясна.
Йо-ма-йо. Що ті люди пишуть в тому твіттері. Холера ясна.

пятница, 24 июля 2015
Королева пессимизма (с)
Я собі пішла у відпустку. 

вторник, 21 июля 2015
Королева пессимизма (с)
Є така музика, яку коли слухаєш, починаєш думати про вічне. Про те, що буде потім? після того, як не буде тебе? Важко усвідомлювати, що нічого не зміниться. Всі так само кудись поспішатимуть вранці, ввечері, в обід. Всі будуть щось обговорювати: політику, нову модну хвилю, якийсь флешмоб, новий чи старий серіал, смерть відомого актора чи народження нової зірки... Все буде так само. Тільки не буде тебе. Ти вже не належатимеш цьому світові. Після себе ти залишиш тільки пусту сторінку в соцмережі (а, може, навіть у декількох), яка прісно повідомить - "заходив о ЧЧ:ХХ". І все. Ти вже ніколи не будеш онлайн. не відправиш повідомлення, не послухаєш улюблену пісню, не обговориш серіал, не побачишся з друзями, не скуштуєш піццу. Був і нема. Це насправді лякає. Ти не знаєш, що тебе чекає там, за межею. Ти тільки можеш надіятись на щось: на Бога, вищу силу, паралельну реальність. На щось, у що ти віриш. Бо більше немає нічого. Ти пустий всередині. Як посудина, яку забули наповнити.
Що ти залишиш після себе? Мертву сторінку, яка ніколи не буде онлайн?
Врятоване життя, яке з вдячністю згадуватиме день, коли якийсь дядечко/тітонька врятували його від дурості підліткового віку?
Світовий шедевр, який вивчатимуть на уроках діти, а вчителі нав’язуватимусть їм своє бачення "як у посібнику"?
Цілі гори відходів, які ти накопичив протягом життя?
Старий мотлох, який нікому не потрібен?
Вірних друзів, які сумуватимуть за тобою?
Хоч одного справжнього друга залишиш?
Хоч хтось прийде до тебе на похорон, щоб попрощатись, а не тому що "так прийнято"?
Хоч щось важливе залишиш по собі?
Що ти залишиш після себе? Мертву сторінку, яка ніколи не буде онлайн?
Врятоване життя, яке з вдячністю згадуватиме день, коли якийсь дядечко/тітонька врятували його від дурості підліткового віку?
Світовий шедевр, який вивчатимуть на уроках діти, а вчителі нав’язуватимусть їм своє бачення "як у посібнику"?
Цілі гори відходів, які ти накопичив протягом життя?
Старий мотлох, який нікому не потрібен?
Вірних друзів, які сумуватимуть за тобою?
Хоч одного справжнього друга залишиш?
Хоч хтось прийде до тебе на похорон, щоб попрощатись, а не тому що "так прийнято"?
Хоч щось важливе залишиш по собі?