
суббота, 18 июля 2015
Королева пессимизма (с)
Що за люди? Дзвонити о 9 ранку, у суботу, збудити, а потім не відповідати на дзвінки. Як це називається? Це називається "знущання". 

вторник, 14 июля 2015
21:42
Доступ к записи ограничен
Королева пессимизма (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
суббота, 11 июля 2015
Королева пессимизма (с)
Коротко про мою суботу - прибирання, нет, їжа.


четверг, 09 июля 2015
Королева пессимизма (с)
як я люблю реєструватись на всіляких сайтах... ММММ... Аж слів немає, як.
Але що поробиш, коли треба? Як-то кажуть, "твоя лыжня зовёт" (С)

Але що поробиш, коли треба? Як-то кажуть, "твоя лыжня зовёт" (С)


среда, 08 июля 2015
Королева пессимизма (с)

воскресенье, 05 июля 2015
Королева пессимизма (с)
Що таке безумство? Безумство - це коли ти не спиш до половини п’ятої ранку, а завтра тобі їхати на природу, а ти вже сьогодні знаєш, що завтра пошкодуєш про те, що зараз не спиш.
Запам’ятали? Не спиш - знаєш, що пошкодуєш - шкодуєш. Це так легко і просто. І я вже проходила це стільки разів. І, все одно, наступаю на ті ж граблі. Мабуть, в кожної людини свої граблі: хтось не може сказти "ні" людині, з якою вже зустрічався неодноразово і не може бути разом, але і окремо не може; хтось не може без спиртного, хтось без азартних ігор; комусь важко відмовитись від зайвого півкіло торта, а хтось не може сказати "так!" здоровому сну. І цей останній хтось - я. І вже давно. І це не вперше, і не востаннє. А це ще навіть не моя відпустка. Коли вже я подорослішаю? Коли почну правильно розставляти пріорітети? Коли?


среда, 01 июля 2015
20:27
Доступ к записи ограничен
Королева пессимизма (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
воскресенье, 28 июня 2015
Королева пессимизма (с)
Завжди круто робити несподівані речі. Несподівана подорож, несподівана прогулянка, несподівана покупка чогось приємно-важливого. Це приємно. З цього і складається життя. З маленьких дрібниць, які складаються у великі-великі пригоди. Спогади.
Королева пессимизма (с)
Поверніть мені мій 2011. 

четверг, 25 июня 2015
Королева пессимизма (с)
Помітила, що мене нервують люди, які пишуть "одобряэ", "негодуэ" і т.п. Я маю на увазі, що з вами таке? НЕвже в Росії це норма? В рос мові таке є?
Наскільки я знаю, ні. І це дивує ще більше, коли це пишуть люди за 40. Серйозно? Це нагадує тих дівчат з 2007, які писали дивні слова дивним шрифтом дивною мовою ПрИфФкИ!Я тЯ лЮ ЧмАф." чи щось на кшталт цього.
Навіщо таке робити? Це модно? Ні. Це дає якийсь плюс для фонетично кращого звучання рос мови? Ні. Для чого? Припиніть це лайно.
Наскільки я знаю, ні. І це дивує ще більше, коли це пишуть люди за 40. Серйозно? Це нагадує тих дівчат з 2007, які писали дивні слова дивним шрифтом дивною мовою ПрИфФкИ!Я тЯ лЮ ЧмАф." чи щось на кшталт цього.
Навіщо таке робити? Це модно? Ні. Це дає якийсь плюс для фонетично кращого звучання рос мови? Ні. Для чого? Припиніть це лайно.

среда, 24 июня 2015
Королева пессимизма (с)
Дивно, коли спілкуєшся з людиною нормально, допомагаєш їй, а вона шле тебе на три веселі літери. Ні, дітоньки, це не слово БУЙ. Не за буйки вона шле. А просто. У наш час сучасних технологій можна весело послати неймовірно талановито: ігнорувати повідомлення чи спроби діалогу. Ось воно - світле майбутнє. Навіть посилають інтелігентно.
среда, 17 июня 2015
Королева пессимизма (с)
Знаєте, я розумію фанаток. Чесно. Розумію. Можна ж фанатіти від людини/серіалу/книги? Це цілком реально. Якщо це не перевишує допустимі норми ( сказанула так, аж сама не зрозуміла, що
) Тобто, якщо ти просто любиш актора, захоплюєшся його акторською діяльністю чи активною громадянською позицією без додавання хтивості і похоті, я вважаю, це норма. Та й навіть, людина тебе трохи приваблює в сексуальному плані (сексуальний, симпатичний, харизматичний і ще багато інших -ичний), це не гріх. Ти собі сама. А помріяти ніхто не забороняє.
Чого я не розумію, то це людей, в яких вже є коханий чоловік (як вони самі стверджують), є пара-трійко дітей, а їх все одно тягне на лівого мужика. Незнайомого. Так, він зірка. письменник/актор/музикант/на трубач/сантехнік... Але все одно. так, відомий. Але ти ж його не знаєш і писати на повному серйозі всілякі коментарі, які яскраво описують, що б ти з ним зробила, якось... по-дурному.
Може, це я така дурна, нічого не розуміюча, але я таке собі вбити в голову не можу. В тебе є кохана людина, діти, а ти пишеш коменти, які гірші, ніж у дівчат-підлітків з гормональними іграми. Після яких хочеться помитись. Було б цікаво побачити реакцію чоловіків цих благовірних дружин, які описують свої бажання в коментах. Сумніваюсь, що вони були б дуже раді побачити такі "зізнання".
Якось смішно. І не дуже.

Чого я не розумію, то це людей, в яких вже є коханий чоловік (як вони самі стверджують), є пара-трійко дітей, а їх все одно тягне на лівого мужика. Незнайомого. Так, він зірка. письменник/актор/музикант/на трубач/сантехнік... Але все одно. так, відомий. Але ти ж його не знаєш і писати на повному серйозі всілякі коментарі, які яскраво описують, що б ти з ним зробила, якось... по-дурному.
Може, це я така дурна, нічого не розуміюча, але я таке собі вбити в голову не можу. В тебе є кохана людина, діти, а ти пишеш коменти, які гірші, ніж у дівчат-підлітків з гормональними іграми. Після яких хочеться помитись. Було б цікаво побачити реакцію чоловіків цих благовірних дружин, які описують свої бажання в коментах. Сумніваюсь, що вони були б дуже раді побачити такі "зізнання".
Якось смішно. І не дуже.
четверг, 11 июня 2015
20:53
Доступ к записи ограничен
Королева пессимизма (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
среда, 03 июня 2015
Королева пессимизма (с)
понедельник, 01 июня 2015
Королева пессимизма (с)
Я так втомилась від цього всього: повсюди одні лицеміри, якісь безглузді пости, прохання, голосування... Всюди якісь пусті -пусті-пусті слова. Повсюди.
пятница, 29 мая 2015
Королева пессимизма (с)
Сьогодні дізналась, що людина, яка ходила на діаліз менше року, менше за мене, померла. 2 дітей без батька залишились.
А я тільки дізналась.
Хорошою був людиною. І так раптово. І просто якось...ніяк. Сумно. І ніяк.
А я тільки дізналась.
Хорошою був людиною. І так раптово. І просто якось...ніяк. Сумно. І ніяк.
четверг, 28 мая 2015
Королева пессимизма (с)
Хотілося б, щоб виграли, але вже як є.
2:3
Ми продули. Але ж продули у фіналі Ліги Європи. Так що, непогано.
2:3
Ми продули. Але ж продули у фіналі Ліги Європи. Так що, непогано.

четверг, 21 мая 2015
Королева пессимизма (с)
Знаєте те відчуття, коли сильно чогось чекаєш? Дуже сильно. Тебе трясе. Ти постійно про щось думаєш. Навіть коли займаєшся своїми справами на роботі, на мить згадуєш, що тебе чекає вдома і ти відчуваєш, як мурашки пробігаються по всьому тілу... Знаєте це відчуття? Чи відчували ви коли-небудь, що чекаєте чогось так сильно, що готові стрімголов мчати додому, лишень побачити це скоріше? Впевнена, у вас таке бувало. Можливо, і не раз...
В мене теж таке буває. От як сьогодні. Я бігла з роботи дуже шкидко, щоб зацінити фінал улюбленого серіалу. Не останній прямо-таки "фінал-фінал", а просто фінал сезону. Я бігла, я переживала за персонажів, я хвилювалась. Тому, що всі вони за стільки років стали мені як хороші знайомі. так, у це важко повірити або ж легше списати це на марення хворої людини, однак я так себе відчуваю. Розумієте? так от. Я переживала за них. за всіх. За Діна, який під впливом мітки творить фігню, стає жорстоким і безпощадну рубить правду-матку в очі. За Каса, який ходить із своїми випаленими крилами, але не втрачає надію врятувати свого друга, свого підопічного, свою людину. За Сема, який покалічений життям не менше за інших, але мужньо продовжує боротьбу. Навіть за засранця-короля пекла-харизматичного чортяку-Кроулі, який вже став рідним, якщо можна так сказати. За всіх.
Я подивилась. Я розчарована. Спустошена. В мене таке враження, ніби мене зрадили. Ніби, друг, якого я знаю підсів на кокаїн і пішов в загул. Це не мій серіал. Я не впізнаю його. Серія нудна. Серія убога. Серія без драми. Тільки соплі-соплі-соплі. відсутність логіки і зв’язку між діями персонажів. Мого Діна спаплюжили. Прописали тупим і непослідовним. Я розбита. Я не знаю, що далі робити.
Мабуть, вперше за всі ці роки, що я дивлюсь серіал, я не маю бажання дивитись продовження. Не маю. Це страшно. І зараз в мене така діра там, де була любов і захват і де було стільки тепла для цього шоу, що пробачалось все.
Я не знаю, як далі буде. Буду я дивитись чи ні. Зараз - ні. Зараз мені байдуже. І це настільки поганий стан. Коли розчарувався. Коли пусто...
В мене теж таке буває. От як сьогодні. Я бігла з роботи дуже шкидко, щоб зацінити фінал улюбленого серіалу. Не останній прямо-таки "фінал-фінал", а просто фінал сезону. Я бігла, я переживала за персонажів, я хвилювалась. Тому, що всі вони за стільки років стали мені як хороші знайомі. так, у це важко повірити або ж легше списати це на марення хворої людини, однак я так себе відчуваю. Розумієте? так от. Я переживала за них. за всіх. За Діна, який під впливом мітки творить фігню, стає жорстоким і безпощадну рубить правду-матку в очі. За Каса, який ходить із своїми випаленими крилами, але не втрачає надію врятувати свого друга, свого підопічного, свою людину. За Сема, який покалічений життям не менше за інших, але мужньо продовжує боротьбу. Навіть за засранця-короля пекла-харизматичного чортяку-Кроулі, який вже став рідним, якщо можна так сказати. За всіх.
Я подивилась. Я розчарована. Спустошена. В мене таке враження, ніби мене зрадили. Ніби, друг, якого я знаю підсів на кокаїн і пішов в загул. Це не мій серіал. Я не впізнаю його. Серія нудна. Серія убога. Серія без драми. Тільки соплі-соплі-соплі. відсутність логіки і зв’язку між діями персонажів. Мого Діна спаплюжили. Прописали тупим і непослідовним. Я розбита. Я не знаю, що далі робити.
Мабуть, вперше за всі ці роки, що я дивлюсь серіал, я не маю бажання дивитись продовження. Не маю. Це страшно. І зараз в мене така діра там, де була любов і захват і де було стільки тепла для цього шоу, що пробачалось все.
Я не знаю, як далі буде. Буду я дивитись чи ні. Зараз - ні. Зараз мені байдуже. І це настільки поганий стан. Коли розчарувався. Коли пусто...
воскресенье, 17 мая 2015
Королева пессимизма (с)
Той момент, коли щось таке ляпнув, як з гарячки, а люди тебе репостять. 
А коли вкладаєш душу в коментар - 1 лайк. а то зовсім без них...
Дивно. Дуже дивно.

А коли вкладаєш душу в коментар - 1 лайк. а то зовсім без них...
Дивно. Дуже дивно.
четверг, 14 мая 2015
Королева пессимизма (с)
Дін ледве не вбив Каса. Ще раз. ДІН л е д в е не вбив КАса.
Чому я досі це дивлюсь? Тому що я слабохарактерне чмо.
І тмоу що сцена була прекрасна. Я трохи хвора на такі сцени.
Чому я досі це дивлюсь? Тому що я слабохарактерне чмо.
І тмоу що сцена була прекрасна. Я трохи хвора на такі сцени.
