воскресенье, 01 сентября 2013
Королева пессимизма (с)
суббота, 31 августа 2013
Королева пессимизма (с)
Спойлери - у Сема і Каса буде більше сцен разом.
Are you fucking serious? Ми хочемо Дестієля! Що за мутня? Тому бабу, тому бабу. Всім бабу. Так мало цього, то ще й більше спілкуватись буде Сем з Касом. Мені цікаво, а що робитиме в цей час Дін? Мабуть, проводитиме час з любов’ю своєї юності чи бігатиме з тією бабанцією в шортах.
Одним словом:

Are you fucking serious? Ми хочемо Дестієля! Що за мутня? Тому бабу, тому бабу. Всім бабу. Так мало цього, то ще й більше спілкуватись буде Сем з Касом. Мені цікаво, а що робитиме в цей час Дін? Мабуть, проводитиме час з любов’ю своєї юності чи бігатиме з тією бабанцією в шортах.
Одним словом:

пятница, 30 августа 2013
17:49
Доступ к записи ограничен
Королева пессимизма (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
четверг, 22 августа 2013
Королева пессимизма (с)
say my name, say my name, say my name
so cry me a river... (c)
Цей гурт ввів мене в депресію. Можливо, насправді, вони й не винні, але музика в них така шикарнюча. Повністю відповідає моєму настрою.
so cry me a river... (c)
Цей гурт ввів мене в депресію. Можливо, насправді, вони й не винні, але музика в них така шикарнюча. Повністю відповідає моєму настрою.
вторник, 20 августа 2013
Королева пессимизма (с)
Отак в житті буває. Сонні ранки, мирні світанки... Навіть день проходить чудесно. А потім тебе наче перемикає кудись в іншу сторону і починаєш згадувати все підряд. Думати, думати, поки не виїсиш мозок.
Я не люблю приймати ванну. Причина зрозуміла тільки мені - тільки я заходжу у воду на мен енападають думки. І такі важкі думки. З ними важко впоратись. Саме тому я нада перевагу душу. Але сьогодні ці злі думки натрапили на мене в душі. Просто сидиш і тебе щось їсть. Я не кажу про монстра-героя з фільму "Чужий". Я навіть цбого фільму не бачила. Протсо гризе. ідуже важко цьому опиратись. Все по-порядку. І навіть н епро проблеми в сім’ї. Ні. Зцим я б ще впоралась. це якісь світові проблеми. Брр... Ось пишу тут і думаю:"Якого дідька?" Світові проблеми? Що, серйозно? А виходить, що так.
Ці люди. мізерні, розбещені, зіпсовані... ЛЮди, які живуть щодня тільки для того, щоб показати іншим чого вони досягли, які вони молодці, вимазати в своє лайно решту, показати свою зверхність, свою першість... Від цього вже нудить... А наші політики? Жирують, а дітям і людям-інвалідам збирають кошти з усієї країни. Якого дідька? Поділись своїми грішми з усіма. Ой, вибачте, НАШИМИ грішми. Грішми чесних людей, який ти обікрав, сучий ти син! Одні живуть на широку ногу, а інші не знають чим годувати сім’ю. Молоді курки роблять аборти, бо бачте не знають, які є засоби контрацепції, а може, в пориві пристрасті, не хочуть зважати на ту контрацепцію або що ще гірше - віддають дітей до притулків, де ті діти нікому не потрібні. навіщо вони комусь, якщо власній матері вони не треба? А є сім’ї, які не можуть завагітніти. Шо з цим світом не те? Я вже не хочу говорити про маньяків, вбивць і т.п.
Де Бог? Інколи в мою дурну голову залазять дурні думки. І бачачи, яка всюди робиться невідома мутня, я починаю сумніватись в Його наявності. Це печально. Можливо, я не справжня віруюча чи ще щось в цьому роді, просто інколи так і думаєш:"Боже, ти тут? Куди ж т идивишся? чому всі ці тварюки ходять ще по землі? Чим заслужили?". це страшно.
І такі думки не вилазять з моєї голови. це непросто. Взяти і викинути їх звідти. Вони сидять по закутках моєї пам’яті і нападають у найнесподіваніший час. В дорозі під музику, в душі, навіть, коли я йду на роботу. Можливо, це перші прояви якогось психічного захворювання?
Я не люблю приймати ванну. Причина зрозуміла тільки мені - тільки я заходжу у воду на мен енападають думки. І такі важкі думки. З ними важко впоратись. Саме тому я нада перевагу душу. Але сьогодні ці злі думки натрапили на мене в душі. Просто сидиш і тебе щось їсть. Я не кажу про монстра-героя з фільму "Чужий". Я навіть цбого фільму не бачила. Протсо гризе. ідуже важко цьому опиратись. Все по-порядку. І навіть н епро проблеми в сім’ї. Ні. Зцим я б ще впоралась. це якісь світові проблеми. Брр... Ось пишу тут і думаю:"Якого дідька?" Світові проблеми? Що, серйозно? А виходить, що так.
Ці люди. мізерні, розбещені, зіпсовані... ЛЮди, які живуть щодня тільки для того, щоб показати іншим чого вони досягли, які вони молодці, вимазати в своє лайно решту, показати свою зверхність, свою першість... Від цього вже нудить... А наші політики? Жирують, а дітям і людям-інвалідам збирають кошти з усієї країни. Якого дідька? Поділись своїми грішми з усіма. Ой, вибачте, НАШИМИ грішми. Грішми чесних людей, який ти обікрав, сучий ти син! Одні живуть на широку ногу, а інші не знають чим годувати сім’ю. Молоді курки роблять аборти, бо бачте не знають, які є засоби контрацепції, а може, в пориві пристрасті, не хочуть зважати на ту контрацепцію або що ще гірше - віддають дітей до притулків, де ті діти нікому не потрібні. навіщо вони комусь, якщо власній матері вони не треба? А є сім’ї, які не можуть завагітніти. Шо з цим світом не те? Я вже не хочу говорити про маньяків, вбивць і т.п.
Де Бог? Інколи в мою дурну голову залазять дурні думки. І бачачи, яка всюди робиться невідома мутня, я починаю сумніватись в Його наявності. Це печально. Можливо, я не справжня віруюча чи ще щось в цьому роді, просто інколи так і думаєш:"Боже, ти тут? Куди ж т идивишся? чому всі ці тварюки ходять ще по землі? Чим заслужили?". це страшно.
І такі думки не вилазять з моєї голови. це непросто. Взяти і викинути їх звідти. Вони сидять по закутках моєї пам’яті і нападають у найнесподіваніший час. В дорозі під музику, в душі, навіть, коли я йду на роботу. Можливо, це перші прояви якогось психічного захворювання?
понедельник, 12 августа 2013
Королева пессимизма (с)
Навіть не встигла опам’ятатись, як майже вся відпустка пролетіла. Це печаль-біда. Вже скоро на роботу. я люблю свою роботу. Напевно. Ну, принаймні зараз я сумую за всіма своїми. Але, я точно знаю, що прийду, побачу всіх і не захочу знову працювати. От не захочу і все.
Вже звикла прогулювати всі свої дні. Вночі не сплю, вдень - дрихну до 2-3. Це норма.
P.S. я вже задовблась голосувати, але хочеться, щоб котейки виграли. Вони того варті. Єдине, що мене турбує, то це те. можливо ми зараз виграємо завдяки Стереку? А, якщо у фіналі ми зійдемось разом, то нам кришка, адже Стерек не голосуватиме за дестієль. Вони голосуватимуть за себе.
Ой, піду поїм, поки мене не розблокували.

P.S. я вже задовблась голосувати, але хочеться, щоб котейки виграли. Вони того варті. Єдине, що мене турбує, то це те. можливо ми зараз виграємо завдяки Стереку? А, якщо у фіналі ми зійдемось разом, то нам кришка, адже Стерек не голосуватиме за дестієль. Вони голосуватимуть за себе.

четверг, 08 августа 2013
Королева пессимизма (с)
вторник, 06 августа 2013
Королева пессимизма (с)
Читаєш фік,а тут бац і дикий ржач. Хоча фік непоганий.
1. "в поисках простаты." - це як в "поисках Немо", тільки простати.
2. " зрительный контракт" -
3. " глазной контакт" -
4. " контакт глаз" -
Таке відчуття, що головне це вписати слово "контакт". Не знаєш як, то напиши, що дивились одне одному в очі. 
5. "Он согнул пальцы, а потом попытался найти ими заветное местечко."
Oh, man, I have no idea what’s going on. Мабуть, в моєму уявленні - то якісь Мальдіви. А от думка автора відрізняється від моєї.
6. "... он проследовал прямо к выходной двери" - двері, на сьогодні все. ви вихідні. відпочивайте.
7. " ... он принялся покрывать всю грудину поцелуями" - продовжуй-продовжуй, мене теж заводить, коли хтось цілує кістки.
8. "...тех самых ворот, к которым стая ангелов пыталась прорваться уже не первое десятилетие." -
Добре бути ангелом - курлик-курлик та й полетів собі.
Голуб дивиться на автора, як на ... юного творця :Are you serious, bitch?

9. "...резкими движениями задевая и без того измученную простату." - ем... лол? Бідна залоза.
Насправді, це дуже печально. Адже у всіх цих авторів є бета.
1. "в поисках простаты." - це як в "поисках Немо", тільки простати.

2. " зрительный контракт" -

3. " глазной контакт" -

4. " контакт глаз" -


5. "Он согнул пальцы, а потом попытался найти ими заветное местечко."

6. "... он проследовал прямо к выходной двери" - двері, на сьогодні все. ви вихідні. відпочивайте.

7. " ... он принялся покрывать всю грудину поцелуями" - продовжуй-продовжуй, мене теж заводить, коли хтось цілує кістки.

8. "...тех самых ворот, к которым стая ангелов пыталась прорваться уже не первое десятилетие." -

Голуб дивиться на автора, як на ... юного творця :Are you serious, bitch?

9. "...резкими движениями задевая и без того измученную простату." - ем... лол? Бідна залоза.

Насправді, це дуже печально. Адже у всіх цих авторів є бета.
пятница, 02 августа 2013
Королева пессимизма (с)
Зібралась - поїхала. Пропала на 5 днів. Майже тиждень.
Але, було весело: вареники о 1 ночі, шашлик, зелені персики (в нас свої ростуть), безсонні ночі, кава о 3 ранку, підйом о 4 дня. Загалом, все, як зазвичай. Але, емоцій піднабралось на цілий місяць.
Доступ до нету був тільки з телефону, тому, коли я приїхала і побачила повідомлення вк від моїх найкращих - ралості не було меж. Я їх все-таки люблю, хоча інколи вони мозок просто виносять.
Пішла рогрібати те все.

Але, було весело: вареники о 1 ночі, шашлик, зелені персики (в нас свої ростуть), безсонні ночі, кава о 3 ранку, підйом о 4 дня. Загалом, все, як зазвичай. Але, емоцій піднабралось на цілий місяць.

Доступ до нету був тільки з телефону, тому, коли я приїхала і побачила повідомлення вк від моїх найкращих - ралості не було меж. Я їх все-таки люблю, хоча інколи вони мозок просто виносять.

Пішла рогрібати те все.

понедельник, 29 июля 2013
Королева пессимизма (с)
Завтра збираю манатки і їду на шашлик. Ну його все.

пятница, 26 июля 2013
Королева пессимизма (с)
Літні вечори по-літньому теплі. Але не у нас. Сонце вже не зігріває так, як потрібно. Відчувається, що скоро кінець. А ще ж навіть не серпень.
Люблю своє місто. Воно найкоханіше. А вночі це просто щось із чимось.
Люблю своє місто. Воно найкоханіше. А вночі це просто щось із чимось.

вторник, 23 июля 2013
Королева пессимизма (с)
"Світає. Край неба палає...", а Аня ще не лягає.
схоже це буде дуууже довга відпустка.

схоже це буде дуууже довга відпустка.
понедельник, 22 июля 2013
Королева пессимизма (с)
Ю нов, хав ай філ??? Ітс лайк айм вері хеппі тудей! Гад, ай біін вейтінг фор зіс момент веееері лонг тайм...
Понесло мене однако і упороло не на жарт!!!! ВСІМ ДЕСТІЄЛЯ ЧИ КОКЛЗА (ОДИН ХРІН НЕ РОЗБЕРЕШ) ЗА МІЙ РАХУНОК, А МЕНІ ВАЛЕРФАНИ ТІНКТУРАЕ З ЛАТИНІ НА ЛАТИНІ, ОДНИМ СЛОВОМ ДАВАЙТЕ КОРВАЛОЛ. так.
Понесло мене однако і упороло не на жарт!!!! ВСІМ ДЕСТІЄЛЯ ЧИ КОКЛЗА (ОДИН ХРІН НЕ РОЗБЕРЕШ) ЗА МІЙ РАХУНОК, А МЕНІ ВАЛЕРФАНИ ТІНКТУРАЕ З ЛАТИНІ НА ЛАТИНІ, ОДНИМ СЛОВОМ ДАВАЙТЕ КОРВАЛОЛ. так.
воскресенье, 21 июля 2013
Королева пессимизма (с)
Моя відпустка починається сьогодні о 00:01. Тобто вже завтра!
Нарешті дочекалась! Не знаю, чим зможу відволікти себе від роботи, але за суботу-неділю зрозуміла, що сон і кава+ музика - непоганий антидепресант.
P.S. Продовжує турбувати думка авторів про те, що вони знаються на медицині. Аха-ха-ха-ХАХААХАХАХАХХАХАХА
У чувака пробити бік - змусила лікаря (за фахом у фанфіку) помазати рану хлоргексидином.
А як же зупинити кров?
Або той епік-момент, коли "на око" автор визначає чим закинувся герой. Без лабораторної експертизи. Аха-ха-АХААХАХАХАХАХАХА
Мене, як лаборанта, це просто бісить. А критику афффтор не сприймає. Ще й запитує про наявність медичної освіти. Пфф...


Нарешті дочекалась! Не знаю, чим зможу відволікти себе від роботи, але за суботу-неділю зрозуміла, що сон і кава+ музика - непоганий антидепресант.
P.S. Продовжує турбувати думка авторів про те, що вони знаються на медицині. Аха-ха-ха-ХАХААХАХАХАХХАХАХА
У чувака пробити бік - змусила лікаря (за фахом у фанфіку) помазати рану хлоргексидином.




Мене, як лаборанта, це просто бісить. А критику афффтор не сприймає. Ще й запитує про наявність медичної освіти. Пфф...



среда, 17 июля 2013
03:12
Доступ к записи ограничен
Королева пессимизма (с)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра
воскресенье, 14 июля 2013
Королева пессимизма (с)
Залишився ще тільки тиждень до відпустки, а я вже запасаюсь всім необхідним: кава, цікаві ідеї, здоровий сон, чтиво. Загалом, все як завжди. Чогось не вистачає... Ааа, я ж мала їхати кудись... та й фіг з ним.
суббота, 13 июля 2013
Королева пессимизма (с)
Кляті спойлери. я права і це печально. Чого навчило мене "Надприродне":
- ніхто не виживе;
- безвихідь;
- улюблені герої завжди страждають;
- хеппі-енду не буде і ти це знаєш, але настільки залежна, що продовжуєш дивитись.
Мені потрібні позитивні емоції.
"... а часом, коли я - сам не свій,
і в голові - дивні думки, і на душі сумно,
згадую я очі твої,
і все стає мов навпаки - теплим таким."
ОЕ "На небі"



- ніхто не виживе;
- безвихідь;
- улюблені герої завжди страждають;
- хеппі-енду не буде і ти це знаєш, але настільки залежна, що продовжуєш дивитись.
Мені потрібні позитивні емоції.
"... а часом, коли я - сам не свій,
і в голові - дивні думки, і на душі сумно,
згадую я очі твої,
і все стає мов навпаки - теплим таким."
ОЕ "На небі"



воскресенье, 07 июля 2013
Королева пессимизма (с)
Останнім часом моя депресія мене не покидає. В мене таке відчуття, що вона вже зріднилась зі мною. Якщо таке можливо. Проте, за своє 20, я зрозуміла, що у світі все можливо. І переконав мене в цьому не адідас. Хоча, було б приємніше, якби це зробив саме він.
Мені нічого не хочеться. всі говорять про відпоччинок: море, сонце., природа. Я теж. я б хотіла. Але, коли мені запропонували. Вже двічі, я відмовилась. Спершу я думала, що через стан мого здоров’я. А потім зрозуміла - я не хочу. Не хочу. Я нічого не хочу. Двоє людей запропонували поїхати відпочити, а я не хочу. І взагалі нічого не хочу.
Сьогодні в бро був ДН. Не пішла. Треба було їхати за місто. Там чудово: річка, природа, свіже повітря. я не захотіла.
Це погана ознака. Схоже, хвороба прогресує. Мені не хочеться взагалі нічого. тільки спати. Я просто хочу, щоб мене залишили в спокої.

Мені нічого не хочеться. всі говорять про відпоччинок: море, сонце., природа. Я теж. я б хотіла. Але, коли мені запропонували. Вже двічі, я відмовилась. Спершу я думала, що через стан мого здоров’я. А потім зрозуміла - я не хочу. Не хочу. Я нічого не хочу. Двоє людей запропонували поїхати відпочити, а я не хочу. І взагалі нічого не хочу.
Сьогодні в бро був ДН. Не пішла. Треба було їхати за місто. Там чудово: річка, природа, свіже повітря. я не захотіла.
Це погана ознака. Схоже, хвороба прогресує. Мені не хочеться взагалі нічого. тільки спати. Я просто хочу, щоб мене залишили в спокої.

пятница, 05 июля 2013
Королева пессимизма (с)
Наше місто - невеличке. Це не столиця країни, але в ньому є багато приємних місць, де можна провести час. В нас навіть є драматичний театр. Я люблю його. Він невеликий, але затишний. Якщо можна вжити це слово з іменником "театр".
В нас чудові актори, прекрасні постановки та атмосфера. Заходиш в театр і навіть повітря пахне по-іншому. По-новому. Чимось знайомим і далеким. Ідеальним. Тисячі ролей, сотні акторів, спектаклі гастрольних труп - все це наш театр.
Сьогодні я з подругою була на новій постановці - "Ненормальна". Вона проходила на малій сцені. Закрита сесія.
Чудова акторська гра, живі емоції, реальність і життєвість - 80 %. Головним козирем було те, що наші місця чекали нас в першому ряду. Близько так, що можна було бачити акторів ніби на долоні. Не знаю, чи можна назвати цю постановку повноцінною виставою, адже приймали участь в ній всього 2 людей. Але, хімія , яка виникла між ними, хімія, яку вони передали глядачам - це справді щось вражаюче.
Серед мінусів тільки кінець: не буває у житті таких казок. Якби вона пішла - все було б по-справжньому, а так... Це єдине, що мене засмутило.
Продовження вечора - традиційний похід у кафе біля театру. Чудово.




В нас чудові актори, прекрасні постановки та атмосфера. Заходиш в театр і навіть повітря пахне по-іншому. По-новому. Чимось знайомим і далеким. Ідеальним. Тисячі ролей, сотні акторів, спектаклі гастрольних труп - все це наш театр.
Сьогодні я з подругою була на новій постановці - "Ненормальна". Вона проходила на малій сцені. Закрита сесія.
Чудова акторська гра, живі емоції, реальність і життєвість - 80 %. Головним козирем було те, що наші місця чекали нас в першому ряду. Близько так, що можна було бачити акторів ніби на долоні. Не знаю, чи можна назвати цю постановку повноцінною виставою, адже приймали участь в ній всього 2 людей. Але, хімія , яка виникла між ними, хімія, яку вони передали глядачам - це справді щось вражаюче.
Серед мінусів тільки кінець: не буває у житті таких казок. Якби вона пішла - все було б по-справжньому, а так... Це єдине, що мене засмутило.
Продовження вечора - традиційний похід у кафе біля театру. Чудово.




среда, 03 июля 2013
Королева пессимизма (с)
В мене були маленькі радощі життя:сон, кава, книги, і РОК-НІЧ ( КЛАСИКА РОКУ, ПЕРЕВАЖНО СТАРІ-ДОБРІ 70) НА СУПЕР РАДІО ЩОДНЯ З 12 ДО 2 НОЧІ, А ТЕПЕР СКОРОТИЛИ ЕФІР ДО 1 ГОДИНИ. ДЕ У СВІТІ СПРАВЕДЛИВІСТЬ? НОРМАЛЬНУ МУЗИКУ ДУЖЕ РІДКО ЗУСТРІНЕ У ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ, А Я ЗНАЙШЛА ШИКАРНУ РАДІОСТАНЦІЮ І ТУТ ТАКИЙ ПІДЙОБ.
ох, безвихідь

ох, безвихідь
