Прокинулась від чудесного сну: Деймон - дівчина, і каже: "А мені норм", Дін щось жує, Сем хоче забрати якусь обручку, і ще хтось нервово РЖЕ. Так довго я не бачила "дивних снів", що це викликало в мене почуття тривоги. Мозок, ти ще зі мною? Ну, хоч в хорошому настрої прокинулась. Голосувалка продовжується, і , по ходу, ми продуваємо. Проти шерлокоманів ми н евистоїмо. Як-не -як, але у 7 сезоні було надто мало Дестієля. Навіть гаги це підтверждують - там Міша тільки на 2 кадрах. Печально.
Вчора ввечері, зрозуміла, що психологом мені не бути. Не моє це - вислуховувати всіх і кожного, давати мудрі поради і робити вигляд, що тобі цікаво. Якщо порпатись в чужих мізках - то тільки в прямому сенсі цього слова - бути паталогоанатомом, як я й мріяла.
Заскучала я за своїми діабетиками, чесне слово. Сьогодні було тільки 14. І я як фореве елон сиділа. Всі на загальний, а на глюкозу - ніхто. Але, А. О. мене заскпокоїла, каже:Я тобі дам, "заскучала"! Ми ледь пережили ті 3тижні пекла! Ото вже пекло було! Сиди, он, слухай Лепса". На радіо, Лепс співав , ага. Г.П. теж обернулась і каже:" Ото дійсно пекло вже було... Стільки людей.. Вже пальці болять їм пальці колоть". Загалом, не дали мені спокійно поскучати. Треба йти заповнявати щоденник виконаних аналізів ( так, щось схоже на роботу на дому) , вбитись можна, скільки там треба перерахувати всього. Однієї глюкози за місяць зробили 2080 шт. Вражає. На завтра не забути забрати системний реагент, скарифікатори і про контролі нагадати.
Якби в мене був ноут, я б могла писати всі свої думки, сидячи на балконі за чашечкою чаю чи кави. А так як ноута немає, то й не буду напружувтаи свої звивини. P.S. Все-таки, в мене хороше життя. Гарна сім’я. Я щаслива. Після прочитаних мною діагнозів на роботі, я тепер точно переконалась, що якби зібрати всі людські проблеми в окремі купки, я б вибрала свою купку лайна. Вони мені рідніші.
Давненько щось я не трешила і не писала тут нічого. Сьогодні я прокинулась раніше будильника. Нащо? Нащо було руйнувати ті прекрасні моменти сновидінь? Ляжу сьогодні раніше. + я захворіла. Явище не з приємних: голова, горло, ніс, зате я знаю, як справлятись з цим всім. Не пропаду. Почала дивитись новий серіал. Правду кажуть: все нове - давно забуте старе так-так. Я дивлюсь "О.С." або "Чужа сім’я" - у перекладі українською. Взагалі-то детально перекласти не можна. Це місце в Каліфорнії, але російський переклад ще жахливіший "Одинокие сердца". Серйозно? Наші перекладачі хоча б вникли в суть серіалу. Серіал хороший. Пам’ятаю, що дивилась його ще в дитинстві. Ух, я так вболівала за одну прекрасну пару... За яку вже не пам’ятаю, але якщо мій мозок мене не обманює, то Раян буде з тією дівчиною, імені якої я вже й не згадаю, однак дуууууже вони мені подобались разом.
Тато:" Аня, нікуди не сунься!" Дід: " Значить, головне, запам’ятай: б’єш кулаком прямо у переднісся. І все. 3 дні відключки". Дядя Вііііііітя: "А де мій палець?" а я така " А дійсно, де він? "
Одним словом - день сьогодні не задався. Я не виспалась ( це не вперше), забула телефон, а от навушники взяла І їхала в маршрутці без музики : на роботу і з роботи. Ви навіть не уявляєте, як може вибісити бездумне бормотання всяких там смертних.. P.S. А ще кава закінчилась
Ох блін! Просто епічний момент: Ел Сід, Сукі.. Пристрасть все розгорається і розгорається.. Майже дійшли до головного, як раптом, "Бхееееее". І блювота.. Так, перед сексом краще не пити.
Парад був той, що треба. Сподобалось, хоча не хотіла туди йти ні разу. Але треба, бо сказали на роботі, значить - треба. Початок на 5 годину. Я думала, просто піти в центр, постояти, а ні. Треба було приймати пряму участь у параді: іти у колоні від міської лікарні. Побачила багато колег, пройшлась містом. І навіть сподобалось! Нам аплодували, коли оголосили: "люди, які дбають про ваше здоров’я,найкращі медичні працівники міста.." і ще щось там. А ми такі ідемо, махаємо маленькими прапорцями із логотипами лікарні, і кричимо. Це було круто!
О пів на першу ночі мій мозок нічого нормального і не видасть, крім того, що я й так знаю. Але треба ж нагадати про це саме вночі. Це якась особлива пора доби. Значить, по пунктах: 1) я - дурна. 2) в мене немає друзів. 3) по ходу мене не сильно розчаровують перші 2 пункти і це дивно. 4) щось я і спати н ехочу, і хочу одночасно. Фігня яксь. 5) а чи не подивитись ТВВ останній сезон?
Хотілося б написати щось розумне, але де ж тут. ...Не знаю, чому, але мені раптом захотілось вилити все те, що є у моїй дурній голові сюди. Все, що стосується Дінокаса. Інколи я задумуюсь, чому я шипперю саме цей пейрінг, і чи є він в каноні насправді? "Ну, звичайно є", - скажуть справжні дінокасівці ( або дестієлівці, неважливо). Не знаю, як на рахунок канону, тут все-таки Дін помішаний на Семі. А от Кас любить його по-справжньому. Так, це не та любов, про яку можна прочитати у фіках з рейтингом NC- 17 і 21 (о, і такий я теж читала). Скоріше у ангела є відповідальність за одного смертного, якого він витягнув з пекла. Відповідальність, яка переросла у прив’язаність, дружбу, навіть любов опікуна до підопічного. Не знаю, як пояснити те, що я думаю, але я-то себе розумію. В Каса стопудняк є любов до Діна, він готовий пожертвувати всім заради нього. Самовіддача, бажання захистити. І, неважливо, що я ініціюю це як щось більше. Просто для мене хочеться, щоб Кастієль не був таким нещасним і одиноким у цьому почутті. Щоб Дін проявив хоч якісь відчуття до того, хто рятував його не раз і не два. Щоб хоча б тут, у фаноні, вони були щасливі. Так, це звучить як маразм, але це моє право так вважати.
У фанфікшені є таке поняття як ООС персонажів. Коли якийсь автор напише флафф чи щось миле і прижмне, що невластиве реальним персам, автора вважають лузером у знанні канону. А дарма. Може, цей нещасний просто хотів, щоб у них все склалось? Як я. Для того, щоб розібратись, де починається ООС, треба просто подивитись правді в очі. А правда , на жаль, така, що у каноні ці двоє ніколи не будуть разом. І я кажу не про серіал. Саме так. Треба розрізняти ці два поняття: канон і серіал. Канон - це персонажі. А серіал - це постійне звинувачення сценаристів у несподіваних поворатах сюжетних ліній, які не відповідають очікуванню. Звучить дивно, але все ж. Так от, про канон. Ці персонажі ніколи не будуть разом. Чому? Ні, не тому, що вони з різних свтів: ангел і людина. Не тому, що в них ріщзні погляди на однакові речі. Це все ми бачимо в каноні, і це не завадило їм зблизитись, стати друзями. Просто їхні відносини, якими вони не були б завжди будуть просякнуті боротьбою, і хеппі-енду тут немає місця. Вони мені і сподобались саме тому, що вони рівні. Так, Кас- ангел, а Дін - людина. Але вони рівні. Вони воїни. Вони сильні, однаково мужні, і однаково налякані і розгублені у хвилини відчаю і самотності. Вони - ідеальна пара. Емоційність Діна і надзвичайно тонка грань, коли Кас показує власні емоції, безстрашність ангела і почуття страху перед надприродним людини. Так, Дін бачив страшні речі з дитинства, але це не означає, що він втратив почуття страху. Воно властиве кожному, а особливо тому, хто під напускною бравадою сміливця приховує самого себе. І я кажу не лише про надприродні речі, я кажу про почуття, справжні відносини.
Ще одна причина , чому я їх шипперю, це те, які вони прекрасні в дуеті. Кас і Дін схожі набагато більше, ніж будь-хто в серіалі. Може, це тому, що ангел, під впливом Діна почав відчувати, і втратив віру, але все ж у них є багато спільного. Дін втратив батька і Кас його втратив, Дін немав віри, і віра для ангела перестала бути абсолютом. Дін - воїн, борець за краще для людей, і Кас бореться. От тільки спочатку він не знав, заради чого. Точніше, думав, що знав, але план виявися не таким, яким мав би бути. Він почав боротись. Але не за людей, а за одну-єдину людину. Ту, яку витягнув з пекельного полум’я, з провалу під назвою " почуття провини", ту, яку змусив повірити у Бога, чого не вдавалось зробити нікому раніше. Можливо, не в Бога, а просто у його допомогу, і не до кінця повірити, а просто сподіватись на неї, але це теж дає мені причину вважати думку Каса і його вплив на Діна, значним.
Однак, як би мені не хотілось, проте я не можу закрити очі на повністю видиме користне відношення Діна до Каса. Хаха. Йому до рук потрапив справжнісінький ангел, як цим не скористатись? Я б скористалась. І це не вина Діна. Така вже наша природа. Беремо все найкраще і якомога більше. Просте, це завдає відчутний дискомфорт, коли розумієш, що ангел тавиться до старшого Вінчестера як до дива, до свого підопічного, якого потібно захистити понад усе, навіть, ціною власного життя, а Дін веде себе як козел. Так, саме так. Користується, і добре робить вигляд, що все так і має бути. Все на своїх місцях. Але це неправильно. Це неприродно. Дін не настільки дурний, щоб не розуміти, заради чого і чому Кас робить все. О, він прекрасно знає. Може, ангел ще не вміє розпізнавати почуття і тонкі грань, яка є між дружбою і ще чимось більш глибоким, але Дін-то не перший день на світі. Просто, він не хоче чіпати цю тему. Це занадто складно. Для чого? Що зміниться? Як пояснити щось ангелу, який по природі своїй немає нічого відчувати? А, якщо пояснити, то що робити далі? Може, Дін і не любить його так, як я читаю у фіках, але щось таке між ними та є . Чи то той "зв’язок", чи то так мають виглядати відносини ангела і людини, але Дін відчуває щось до свого Каса. Це очевидно. Так, погляди поглядами, як і облизування губ, але те, що він дорожить їм, хоча з своїм якимсь збоченським напрямом це факт. Чому б він спілкувався з Касом, дружив, якби той був для нього не цікавий? "А це зручно, все-таки, ангели багато знають, та й вміють убивати. А любить він все одно Семмі", - сказали б вінцестники, я думаю. Можливо. З Діном все можливо, але є один факт, який, я навіть не знаю чим заперечити: Сем - його брат, він не зможе його залишити, не пробачити, чи не розмовляти. А от Кас... Хто для Діна Кас? Ну, врятував? Дякую. І все на цьому. Але ж, він продовжує спілкуватись з ним. Продовжує вірити. Продовжував. До певного моменту в 6 сезоні. Але і тоді, він зізнався, що дорожить Касом. Так само, як і в 23 серіїї 7 сезону. Просто, його помилкою було те, що він ніколи не ділиться почуттями і взагалі - серйозний-бутальний-не-сентиментальний -Дін. Якби він сказав ті заповітні слова трохи раніше.. Трохи раніше. Адже Діну вже казали, що робить час з людиною. Частіше казати "дякую, Кас", і може, він би не пішов до Кроулі, шукаючи напарника, а прийшов за допомогою до Діна. Але ж, ні. Дін ясно сказав:" Я що твій бронежилет? Чому я маю тобі допомагати?"( 5.03) Ой, як дармаааа. В будь-якому разі, я вірю в них, вірю в Дестієль. Нехай мені кажуть, що він не в каноні, що його не буде у 8 сезоні. Та, будь-що нехай кажуть, я все одно фанатію від них обох. Бо вони - це найкрасивіша пара, найсильніший пейрінг для мене, і лише їх я шипперю (ну, Мішедженс не враховується).
І, остання причина, але про яку я вже писала: ВОНИ ПРОСТО ОХУЄННІ РАЗОМ! КРАСИВА ПАРА!
Сьогодні у випуску: 1) Аня - сонне трололо. 2) Їсти? Нє, тільки жерти по ночах. 3) Щоб я хотіла зробити до смерті: на одну справу менше.
читати далі Про сонне трололо я пишу майже кожен день, однак сьогодні я хоч і лягла рано, встала ще раніше, і ніяк невиспана. Але на цьому приємні новини не закінчуються. Сьогодні я ночую сама, так що : не спати до ранку, щоб не проспати!
Сьогодні, як я не відпихалась, але мені дали-таки шоколадку. Дуже смачну і , напевно, дорогу. Мені приємно і не дуже водночас. Це ж моя робота. Навіщо було? Я й так жеру по ночах+ не качаю прес вже напевно з місяць. Так і вже є перші результати - пузооооо. Те, що в мене мало-помалу стало приходити до вигляду "людського" тепер таке ж як і було, а то й гірше. Тому, я просто - Ще плюс - я напартачила на роботі, але здається обійшлось.
А на закуску - наприємніше. Хоч я не вважаю себе доброю, у прямому розумінні слова, доброю, не люблю людей,я зробила сьогодні те, що входило у мій список "Перш ніж я помру, я ..." під назвою"зробити одну добру справу". Я переслала гроші одній хворій дівчинці, яку показували по ТБ. Зазвичай мене ніщо не може розчулити: окрім котенят чи тварин, які страждають. Але ця дівчинка - чудо. Вона страждає, але бажає всім добра, діти знущаються з неї, не розуміюють, а вона любить життя. І я її в цьому розумію. Так, я не люблю людей. Більше того, я їх ненавиджу. Але ця дитина якась особлива, тому ця історія не повинна продовжуватись далі. Тому, я внесла свій вклад у закінчення цього жаху для дитини. Хоча, жаль що так довго, я не могла наважитись подзвонити, запитати номер рахунку. І, тим не менш, добра справа виконана. Ще один пункт можна викреслити.
Та, в принципі, все вже в заголовку сказано, що тут ще розповідати? Але розкажу. Хотіла проголосувати на ФБ - заповнена кількість коментів Хотіла почитати нашу викладку - ніфіга не знайшла, бо нічого не розібрала