Останні новини: - сьогодні ходили дивитись на кафе - знайшли. Ще треба обговорити меню, і хто точно піде, але хоч щось. - перенесли здачу практики на 29. Потім 2 екзамена - 30 і 31. Я застрелюсь - звіти по н/б ще не здані( що я собі думаю?) - аналогічно з червоними дипломами.
Сьогодні мені пощастило - я колола людям пальці. Це виглядає дивно, але для майбутного лаборанта - це шикарна нагода "набити руку". Так що , сьогодні є що святкувати : пальці поколола, відпустили раніше, купила взуття на випускний.
Господи, яка жара! Дихати нема чим і як. Ще й день почався прекрасненько: я проспала, нігтя зломала - довелось повідрубувати всі А вони в мене гарненькі були. Через мівй просип, сьогодні н еколола пальці. Доведеться завтра.
наболіло Я у фандомі суперів не так давно - всього-навсього 1 рік. Мені не пощастило потрапити на хвилю гарячого авторства Вардек, Верби та інших немало відомих авторів, і мені дуже прикро, що більшість дінокасівців вважають цей пейрінг мертвим. Шкода, що так сталось. Так, я розумію, що наші автори не мають такого високого мистецького хисту, як у інших фандомів, але гріє душу те, що вони пишуть, що вони хочуть писати і особисто мене все влаштовує. Якщо маєш зауваження - напиши краще. Я розумію і те, що 6-7 сезони - не на користь Дінокасу та й серіалу в цілому. Але ж справжні фани знайдуть вихід з будь-якої ситуації, чи не так? Фандом "Надприродного" дуже великий, але , чомусь Дестієль - кількістю не радує. А навіть ті, хто є, надають перевагу пустим сваркам без поваги чужої думки, депресняку і безповажної паніки. А дехто, той взагалі поглядує на інші фандоми. Це печально. З однієї сторони, я розумію цих людей: останні 2 роки серіал переживає не найкращі часи. Але йти з фандому, жалкуючи про втрачений впусту час, говорячи, які всі погані і взагалі - безгармотні - це низько. Зрозуміти їх можна, все-таки люди прожили 7 років дивлячись серіал, пишучи фіки, захоплюючись емоціями, які переживали. Це набридає, хочеться чогось нового. А от що робити таким, як я? Я всього лише рік тут і мені неприємно читати про те, що "автори пишуть низькопробні фіки, Дінокас помер, все лайно, звалюю я звідси, і т.д." Просто неприємно. Шкода, що я не застала період розквіту серіалу, період 4-5 сезону, 2008-09 роки. Можливо, я б не підсіла на цей серіал, чи цей пейрінг, і , взагалі, курила б зараз зовсім іншу траву, чи йшла з фандому разом з іншими "старожилами". Дуже шкода. Чомусь руки в мене не дійшли до цього серіалу раніше. І про це я шкодую. Але час не повернеш назад. Залишається сподіватись, що песимістичний настрій від тих, хто вже відкурив своє, не приклеїться. Хоча надії мало. От часто чую: "Дінокас мертвий, ми все собі придумали." Можливо, так воно і є. Але яка чудова в когось фантазія! За це я б особисто подякувала.
Для себе, я все ж вирішила, що буду вірна своєму ОТР. "Живий" чи "мертвий" - немає значення. Доки є прихильники - доти він існує. Правду ж кажуть: пацієнт живе доти, доки всі не попрощаються.
Скажу одне - серія одна з кращих в 7 сезоні. А, хоча ні. Найкраща. Ну, воно й зрозуміло - фінал. Дін, Кас, Імпалочка!!!! Як я побачила авто, що гналось на всіх парах, зрозуміла, що Дін готовий в бій. А коли Імпала врізалась в ту штукенцію - в мене була реакція:" Що за нафіг?!" Сюрприз не змусив себе чекати спойлериПобував в пеклі, в раю, чому ж і в чистилище не заглянути? Я вірю, що Кас його там не залишив. Можливо, він пішов за якоюсь допомогою : ритуал, чи закляття? Кас би ніколи Діна не залишив. А тим більше там. Сподобалась Мег - маладца! От же баба! Я її полюбила. Боббі - нарешті - земля тобі пухом. Серія динамічна: звичайно не всі моменти продумані, але все-таки сподобалась! Бачу, що сценаристи вирішили повернутись назад: Дін в чистилищі - треба витягати. Це дуже схоже на 3-4 сезони. А Кас в кінці таки змінився. я його люблююююююююююююю!
Ю пообіцяла, що сьогодні подивиться 1 серію "Надприродного". Моєму щастю немає меж. От, якби ще воно їй сподобалось, тоді в мене була б найкрутіша найкраща подруга на світі, і людина з якою я нарешті зможу обговорити серіал P.S. Завтра ж фінал сезон( точніше сьогодні вночі). Рік так швидко пролетів. Це печально. Дуже. І, якби мені не нагадали вконтакті про фінальну "Carry on my wayward son", в мене був би чудовий настрій. Серйозно. Був би. а так, ця пісня характеризується лише з серіалом, і в основному з фіналом. Хоча, наскільки пам’ятаю, в кінці не кожного сезону грала саме вона.
Ходжу я на практику, ходжу... Аж раптом - мене осінило, що мені ж ще треба здавати державний екзамен, відзвітуватись за н/б, подати відомість на червоні, визначитись нарешті з роботою, знайти кафе на випуск і взаглі купа всякого дурного ще. Відчуваю, що здурію. Не думаю, що цього разу буде так, як тоді.
Мабуть, немає на світі мами, яка любила б свою дитину більше , ніж моя. Вона постійно дає мені свободу вибору, і це ставить мене в глухий кут. Інколи мені треба, щоб вона сказала командним тоном, що , як, де, і коли. Але ж , ні. Аня, вирішуй сама. А мені всього 19, та й я ще ж до всього тупа! І як мені бути? P.S. "Надприродне" переслідує мене і на практиці - сьогодні робила аналіз людині з прізвищем Новак
За вікном світить сонечко, пташечки, правда, не співають, але все одно нічого робити сьогодні вже не хочеться. Ні. Піду дивитись "Клініку" по другому разу. Цікаво, що після перегляду серіалу 2, а то й 3 раз( як це в мене з "Надприродним" ), все відчувається інакше. Ти знаєш, що буде далі, і звертаєш увагу на емоції героїв трохи більше, ніж перші рази. Цікавий факт: за першим переглядом, я реально вважала, що Кокс терпіти не може Джей-Ді Дивлюсь зараз і в мене лише одна реакція: яке я було дурне.
P.S. Я думаю, що щось забула... Ах, дійсно... Цього літа збираюсь знову робити забіг на "Надприродне": всі сезони - кожен вільний ( по можливості ) день, до ранку.
Вони божественні! Я навіть не знаю, чи знайдуться в мене слова для того, щоб виразити все те, що я відчуваю, коли чую їх. Голос Метью, гра Домініка і Кріса, драйв, ритм, ніжність і лірика... Без слів. Одна насолода.
Сьогодні мій хворий мозок засвоїв 2 істини: 1) Будь байдужим і люди до тебе потягнуться. Серйозно. Діє на всі 100%. Не треба істерик, сварок, сцен ревнощів чи ще чогось. Байдужість - це двигун відносин між людьми. Якщо людині не все одно, вона намагатиметься змінити хоч щось. 2) В моєму житті мало цілей, заради яких варто жити, а також мало того, що я мала б зробити за третину мною прожитого життя. Навіть якщо задуматись: в оптималі людина дотягне до 60, якщо не враховувати всі нещасні випадки, алкоголь, куріння, наркоманію. Виходить, що вже в грудні мені стукне 20, а це означає, що третина життя вже за плечима, а толку?! Що я зробила на благо суспільства чи для світу в цілому? Нічорта. Звичайно мама мене як завжди підтримала, сказала, що дуже мною пишається, бо не всі ж навіть здорові діти поступають безкоштовно, вчаться в двох вузах, закінчуюють їх і все таке. Я поусміхалась мамі, і на цьому все. Але моя проблема залишилась при мені. Нічорта я не зробила. Як була луньом, так і залишилась.
не варто Сьогодні після практики, після хорошого робочого дня, втомлена і щаслива( бо жпрперлась додому в 3, за то жива), я поїла і звалила гуляти. Поки чекала Ю, ще послухала розмову двох чуваків. Зрозуміла, що другани є. Вони існують. Один дзвонить каже:" Чувак, що робиш? Напитись не хочеш? А я хочу." А той, що з ним сидів каже:" Нащо тобі напиватись? Це проблему н епоміняє. Чи ти просто випити хочеш?". Порішали вони на мороженці. Мені соромно, що підслухала, але я ж перша зайняла ту лавочку, а вони потім підійшли, запитали чи можна сісти. Так що , я свідок поневолі. Прийшла Ю, погуляли, поговорили. Давно вже не бачились. Поржали - ясне діло. Розпрощались. А я сьогодні зрозуміла, що треба частіше виходити на вулицю, спостерігати за людьми( не те, щоб я якась там маньячіна), і може, навіть все не так з нами й безнадійно?
День сьогодні був відпадний і важкий одночасно. Я прийшла в 9 і взялась за аналізи: робила коагулограми, приймала. реєструвала, робила електроліти, і СЬОГОГОДНІ ВПЕРШЕ Я БРАЛА КРОВ З ПАЛЬЦЯ! Добре, що "попався" дядько, який був не проти експерименту - дозволив практикантці взяти кров. Каже: " Я у вас піддослідний кролик? Ну, і правильно - треба ж молоді на комусь вчитись. Давай!". Ото вже я йому була рада і дякувала. Головне, все якось спонтанно сталось. Таня була зайнята і запитала, чи брала я коли-небудь кров? Я кажу : "Ні". Вона була здивована , і каже:" А спробувати хочеш?". А я така:" ЗвичайнО!". Ну, отак я взяла кров АААААААА! Я блін там була рада, як дуринда якась. Всі сміялись. Попереду вихідний, так що пора відсипатись. Всім гарного настрою!
Поясніть мені, неосвіченій, чого існує закон підлості?! Нема в мене нету - всі киданулись писати фіки, викладати проди фіків, писати повідомлення, відоси скидати і т.д. А тільки-но нет з‘являється, я то все діло перечитую, тиждень можна нічого не чекати. Напрягає це мене. Хотілося б прийти з практики( яка в мене проходить, як справжня робота) і відпочити, почитати щось цікаве. Так, ні ж, блять! Слів нема. І не те, щоб нет в мене зникав у вихідні, а і в будень може не бути. Я розумію, що в кожного своє життя, але ж ну, блін! Як тільки є нет - немає нічого нового. Жах який.. Питання номер 2. Значить практика. Описати важко, але постараюсь. Це просто ЦІКАВО, ДОБРЕ, ЦІКАВО І Я ВЖЕ КАЗАЛА, ЩО ЦІКАВО? Приходжу на 9 , іду о 2. Хоча останнім часом, я затримуюсь до 3. Все показують, я вже навіть все сама сьогодні робила, тому що однієї лаборантки не було. Я й не знала, що мені сподобається. Там все цікаво. Серйозно. І колектив добре мене прийняв. Якщо все добре, то залишусь тут на роботу. Може, це перша ейфорійна хвиля після тупої теорії, і через місяця праці я передумаю, але сьогодні - me gusta.
@музыка:
Muse – Please,Please,Please Let Me Get What I Want
В мене знову є нет. Я відлучалась всього на 2 дні, а приїхала додому і в мен екупа повідомлень. Приємно + Я доробила нарешті всі документи, треба тільки здати їх. - В мене форматнулась флешка у фотоапараті і тепер буду без фоток, які я зробила Але настрій мені є чим підняти, адже на АДестієлі виконали мою заявку. Двічі. Я люблю цих людей, серйозно! Вони ж безкорисно піднімають людям настрій. Подивилась 7.21. З усіх персонажів найбільше сподобалась Естер. Хоч комусь було не все одно.